Період визвольних змагань 1917—1921 років
Під час Української революції 1917—1921 років Знам'янка перебувала під владою різних військових формувань: уповноважені тимчасового уряду (меншовики), більшовики, представники Центральної Ради, Директорії, адміністрація австро-німецької окупації, повстанці, представники Холодноярської Республіки.
Перша Знам'янська Рада складалася здебільшого з представників інтелігенції, переважно меншовиків. На вимогу більшовицького партійного осередку, меншовицьку Раду було розпущено. Більшість нового складу Ради стояли на ленінських позиціях. У той час Знам'янка належала гайдамацьким загонам, підлеглим Українській Центральній Раді.
19 січня 1918 року у місті проголошено Радянську владу.
Навесні 1918 року Знам'янку захопили австро-німецькі війська.
У листопаді-грудні 1918 року загони Директорії визволили місто від австро-німецьких загарбників.
5-6 лютого 1919 року Знам'янку знову захопили радянські сили.
Навесні цього ж року у місті діяли повстанці під проводом Григор'єва.
На окрему розповідь заслуговує діяльність загону Кібця. Він від 1920 року діяв у Чорному лісі, узяв участь у Знам'янському повстанні. Загін Кібця на станції Знам'янка хитрощами роззброїв ескадрон червоної кінноти, захопив у полон і розстріляв комісара ескадрону Якова Галембу, який закатував його дружину й сина. У листопаді Кібець знову здійснив наліт на вузлову станцію Знам'янка. До кінця листопада 1920 року отамани Хмара і Кібець діяли біля Знам'янки — здійснювали диверсії на залізницях, зупиняли потяги, знищували відділи червоноармійців і ЧК.
Кібець-Бондаренко Микола Степанович
Пилип Хмара
